Da imam nebeske tkanine vezene,
zlatnim i srebrnim svetlom ispletene,
tkanine plave i zagasite i tamne
od noci i svetla i polutame,
ja bih ih rasirio pred tvoja stopala:
Ali siromasan sam, imam tek snove;
Raširio sam snove pred tvoja stopala;
Hodaj nežno jer hodaš po mojim snovima
Ti i ja srećemo se
Ti okean ja lađa
Ti ocean ja delfin
Ti me pogleda sa ljubavlju
Vrisnu
šapatom
zaroni sa mnom
mili
zaronih
tebe nađoh ljubavi
vrisnuh do neba
mislima
Mila vodimo ljubav
okean
tišina i sni
Ti mila
i onaj ja Delfin
ta ljubav
tako očajna
tako nestrpljiva
tako bolećiva
ljubav
naša
nije sa ovog dunjaluka
Ivanku, Ivanku (Іванку, Іванку)
Іванку, Іванку,
З того боку ярку,
З того боку ярку.
Прийшла бим до тебе,
Прийшла бим до тебе,
Взяла вода лавку.
Лавочка тоненька,
Вода студененька,
А я молоденька.
Могла б ся зломити, | (2)
Жаль мі ся втопити.
Іванку, вечерком,
Прийди до ня тайком. | (2)
Дам я тобі знати,
Коли вийдуть з хати
І няньо, і мати.
На плоті солома,
Не йди – старі дома. | (2)
А як буде сіно, | (2)
Можеш зайти сміло.
Приходи тихенько,
Як стане темненько. | (2)
Ворота скрипливі,
Сусіди брехливі,
Варуйся серденько.
На ярку, на ярку
Взяла вода лавку. | (2)
На крилах кохання | (2)
Прилети Іванку.
Кохання, кохання,
Дівоче страждання. | (2)
Лем раз любовання, | (2)
А сто раз чекання.
Ivanko , Ivanko
Ivanko Ivanko
S druge strane jarka
S druge strane jarka
Došla bih do tebe
Došla bih do tebe
Al’ voda je poplavila most
Most je tanak
Voda je studena
A ja sam mlađana
Sebe bih slomila
Žao mi da bih se utopila
Ivanko , večerom
Dođi tajno do mene
Dala se tebi znaš
Kad odu od kuće
I dadilja i mati
Ako je u bagremu slama
Ne dolazi stari su doma
A ako je sjeno tamo
Možeš doći smjelo
Dođi mi tiho
Kad se smrkne
Kapije su škripave
Komšije su pričljive
Čuvaj se dragi moj
Na jarku , na jarku
Voda poplavila most
Na krilima ljubavi
Doleti mi Ivanko
Ljubav , ah ljubav
Patnja djevojačka
Samo jednom milina
Sto puta čekanje
Od utorka do subote je
Pustinja sama nepregledna.
O, dugi preleti! Na sedam
Tisuću vrsta – strijela jedna.
I laste kada su letjele
U Egipat vodenim smjerom,
Četiri dana su lebdjele,
A ne taknuše vodu perom.
Ja sam bijedno zrno pšenice na putu
djevojke koju volim.
Ja, koji bijah
poput lava hrabar i ponosan,
sada sam malen slavuj u krošnjama,
koji tiho pjeva svoje ljubavne pjesme.
Nazad na vrh Ići dole
Što te nema
da mi dođeš
nosiš hladnu vodu
šadrvana
iz grudi mi
otmeš
ružu živu
krvavu od želje
što te nema
što te nema
osmjeh da mi nižeš
mirisima
boli liječiš
grudi uzdrhtale prospeš
usnama bolnim
sagorjelim od jecaja
što te nema
