“Цей листопад”
Осінь-красуня в жовтім намисті
До себе кличе і нас п'янить.
На твої коси падає листя –
Нам не забути золота мить.
Приспів:
Цей листопад
По твоїх косах жовте листя розсипає.
Цей листопад
Нам першу зустріч ту, осінню, пригадає.
В цей листопад
Підемо ми удвох осінніми стежками,
Звідки назад
Одна дорога нам залишиться, кохана.
Золотом сипле осінь багряна,
Душу чарує вона мені.
Крім поцілунків тобі, кохана,
Я подарую осені дні.
Приспів.
Осінь мрійлива, осінь журлива,
Згадку залишить вона для нас.
Колись згадаємо, що осінь мила,
Колись згадаємо ми про цей час.
Ovog novembra
Jesenja ljepota ogrlice u žutom
Sebi dozivaju , uzbuđuje nas.
Po tvojoj kosi lišće pada –
Ne mogu zaboraviti zlatni trenutak.
ovog novembra
Po tvojoj kosi rasipa se žuto lišće.
ovog novembra
Prvi naš sastanak ove jeseni, pamti.
U novembru ove godine
Hodamo zajedno jesenju obojenim stazama
Do kraja
Jedno uz drugo ostanimo, draga.
Zlaćana jesen posuta ljubičastim sjenkama,
Dušu mi zanosi.
Moram da te ljubim, ljubavi,
Da ti darujem jesenji dan.
Jesenji sni , jesenja čarolija
Uspomene nam poklanja
Zauvijek sjećajmo se ovu jeseni Mila
Zauvijek sjećajmo se ovog trena